безнадія захоплива як ейфорія –
світ завмер і помер
ну а ти ще живий
безнадія не просить не жде і не мріє
навіть вітер не віє
хоч вовком завий
безнадія чудесно позбавлена дії
рівновага стихій
рівнодення вночі
все статичне в тобі як сама безнадія
і від вічності
вже не потрібні ключі
безнадія – не розпач
не сум
не скорбота
і надійна вона
і тверда як кора
і спокійна – бо їй невідома робота
і плекання марнот
і пожадлива гра
безнадія стерильна а отже – пречиста
і ікона для неї – як чорний квадрат
ми у шлюбі інцестному й неурочистому
ніби смерть і сестра
ніби голка і брат
я – обранець її і боржник і фанатик
бо вона не покине і не промине
і я вдячний за те що вона так затято
без надії любити навчила мене